Найнебезпечніше для роботодавця — повірити, що таланти не звільняються у кризу

  • Illustration

    Авторка:

    Ольга Стоноженко, головна редакторка HR Today MEDIA

    HR

    Таланти

Illustration

    HR

    Таланти

Найнебезпечніше для роботодавця — повірити, що таланти не звільняються у кризу

Illustration
Illustration

СЕРВІС №1 ДЛЯ ПОШУКУ КАНДИДАТІВ РОБІТНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

IllustrationIllustration

Коли бізнес входить у кризу, більшість керівників думає про гроші, операційні ризики, ринки, логістику — але не про людей. І особливо не про своїх найсильніших людей. Існує небезпечна ілюзія, що таланти стабільні, лояльні й нікуди не підуть, бо «зараз же криза». Начебто це автоматично тримає їх на місці. Це хибне відчуття безпеки стало для багатьох компаній причиною втрати найціннішого — людей, які робили бізнес конкурентним.


Чому таланти йдуть саме в кризу, а не всупереч їй?

✅ Бо талантам є куди йти. Навіть у найгірші періоди ринки не порожні:● міжнародні компанії забирають найкращих,● стартапи розширюються,● конкуренти скуповують людей швидше, ніж активи.
✅ Бо криза оголює слабкі місця культури. Коли система тріскається, таланти першими це бачать:● несправедливість,● хаос у рішеннях,● токсичні лідери,● обіцянки без дій.Вони не просто помічають — вони не терплять.
✅ Бо таланти не бояться змін. У звичайних працівників страх паралізує. У талантів — навпаки: зміни дають можливості.
✅ Бо криза — це момент, коли люди переосмислюють життя. Виснаження, особисті ризики, нові цінності — все це перезапускає питання: «А чи хочу я тут ще бути?»


Ілюзії, які доводять роботодавця до втрати талантів:

Ілюзія 1. Криза — не час звільнень, усі триматимуться за роботу.Неправда. Кращі фахівці не бояться йти. Вони добре розуміють власну ринкову цінність і не прив’язані до компанії, яка перестає давати сенс або розвиток.
Ілюзія 2. Зараз не до людей, потрібно рятувати бізнес.Бізнес існує лише завдяки людям, які його рухають. Ігнорування команди в кризу — це стратегічна помилка, що прискорює падіння.
Ілюзія 3. Та він же у нас роками, куди він піде?Саме працівники зі стажем найчастіше йдуть першими. Вони краще за інших знають, як працює система, і першими бачать, коли вона перестає бути стабільною.
Ілюзія 4. Ми ж нічого поганого не робимо.Щоб втратити людей, не потрібно робити погано. Достатньо не робити важливого — і таланти підуть туди, де їх чують, бачать і поважають.

Illustration


Які сигнали показують, що таланти вже готові піти?

→ Тиша замість ініціативиВони більше не пропонують ідей. Вони спостерігають.
→ Менше питань про майбутнєБо більше не планують це майбутнє тут.
→ Внутрішня дистанціяВони роблять добре, але без блиску. Без "хочу". Тільки "треба".
→ Різке зростання цинізмуЦе не характер — це захист.
→ Перевірка ринку під приводом “цікавості”У талантів вихід завжди починається з легкого сортування варіантів.


Роботодавець може втратити таланти, навіть не помітивши цього через:● Мовчання керівництва. Поки СЕО вирішує, “що сказати”, таланти втрачають довіру.● Невизначеність у пріоритетах. Коли щотижня найважливіше інше — це демотивує сильних.● Перекладання роботи на найкращих. Класична пастка: Він же витягне. А насправді - витягне і таки піде.● Відсутність розмов про перспективи. Люди не бояться кризи, вони бояться безперспективності.

Illustration


Що повинен зробити HRD, щоб таланти не пішли в найгірший момент

✅ Сказати правду, але структуровано. “У нас важка ситуація, але ви — частина плану її вирішити”. Адже відвертість формує довіру.
✅ Підтвердити цінність ключових людей. Не «ви нам потрібні», а:- Ось ваша роль у стабілізації,- Ось на вас ми спираємося,- Ось чому ваша робота критична.
✅ Дати видимість майбутнього. Навіть мінімальна і конкретна:- що зміниться найближчі 3 місяці,- що точно лишиться стабільним,- що компанія не буде робити.
✅ Зняти надмірні навантаження з ключових спеціалістів. Таланти не повинні бути страхувальною сіткою для всієї організації.
✅ Створити механізми психологічної підтримки. Не формальні, а реальні:- індивідуальні розмови,- групові зустрічі,- інструменти внутрішньої стійкості.
✅ Показати увагу до їхнього розвитку. Навіть у кризу розвиток дає сигнал - “Ми бачимо твоє майбутнє тут!”.


Компанії помиляються не тоді, коли криза приходить, а тоді, коли вони припускають, що її переживуть ті самі люди, які допомагали їм зростати до кризи. Таланти не йдуть через кризу, таланти йдуть через байдужість, мовчання, хаос і ілюзію, що “вони все стерплять”. Роботодавець, який це розуміє, отримує перевагу, яку неможливо купити — здатність утримувати сильних людей там, де інші втрачають їх безповоротно.

Illustration

Інші матеріали

Illustration

Читати >>>

Illustration

Читати >>>

СЕРВІС №1 ДЛЯ ПОШУКУ КАНДИДАТІВ РОБІТНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Illustration
Illustration

Коли бізнес входить у кризу, більшість керівників думає про гроші, операційні ризики, ринки, логістику — але не про людей. І особливо не про своїх найсильніших людей. Існує небезпечна ілюзія, що таланти стабільні, лояльні й нікуди не підуть, бо «зараз же криза». Начебто це автоматично тримає їх на місці. Це хибне відчуття безпеки стало для багатьох компаній причиною втрати найціннішого — людей, які робили бізнес конкурентним.


Чому таланти йдуть саме в кризу, а не всупереч їй?

✅ Бо талантам є куди йти. Навіть у найгірші періоди ринки не порожні:● міжнародні компанії забирають найкращих,● стартапи розширюються,● конкуренти скуповують людей швидше, ніж активи.
✅ Бо криза оголює слабкі місця культури. Коли система тріскається, таланти першими це бачать:● несправедливість,● хаос у рішеннях,● токсичні лідери,● обіцянки без дій.Вони не просто помічають — вони не терплять.
✅ Бо таланти не бояться змін. У звичайних працівників страх паралізує. У талантів — навпаки: зміни дають можливості.
✅ Бо криза — це момент, коли люди переосмислюють життя. Виснаження, особисті ризики, нові цінності — все це перезапускає питання: «А чи хочу я тут ще бути?»


Ілюзії, які доводять роботодавця до втрати талантів:

Ілюзія 1. Криза — не час звільнень, усі триматимуться за роботу.Неправда. Кращі фахівці не бояться йти. Вони добре розуміють власну ринкову цінність і не прив’язані до компанії, яка перестає давати сенс або розвиток.
Ілюзія 2. Зараз не до людей, потрібно рятувати бізнес.Бізнес існує лише завдяки людям, які його рухають. Ігнорування команди в кризу — це стратегічна помилка, що прискорює падіння.
Ілюзія 3. Та він же у нас роками, куди він піде?Саме працівники зі стажем найчастіше йдуть першими. Вони краще за інших знають, як працює система, і першими бачать, коли вона перестає бути стабільною.
Ілюзія 4. Ми ж нічого поганого не робимо.Щоб втратити людей, не потрібно робити погано. Достатньо не робити важливого — і таланти підуть туди, де їх чують, бачать і поважають.

Illustration

Які сигнали показують, що таланти вже готові піти?

→ Тиша замість ініціативи
Вони більше не пропонують ідей. Вони спостерігають.

→ Менше питань про майбутнє
Бо більше не планують це майбутнє тут.

→ Внутрішня дистанція
Вони роблять добре, але без блиску. Без "хочу". Тільки "треба".

→ Різке зростання цинізму
Це не характер — це захист.

→ Перевірка ринку під приводом “цікавості”
У талантів вихід завжди починається з легкого сортування варіантів.

Роботодавець може втратити таланти, навіть не помітивши цього через:
● Мовчання керівництва. Поки СЕО вирішує, “що сказати”, таланти втрачають довіру.
● Невизначеність у пріоритетах. Коли щотижня найважливіше інше — це демотивує сильних.
● Перекладання роботи на найкращих. Класична пастка: Він же витягне. А насправді - витягне і таки піде.
● Відсутність розмов про перспективи. Люди не бояться кризи, вони бояться безперспективності.

Illustration


Що повинен зробити HRD, щоб таланти не пішли в найгірший момент

✅ Сказати правду, але структуровано. “У нас важка ситуація, але ви — частина плану її вирішити”. Адже відвертість формує довіру.
Підтвердити цінність ключових людей. Не «ви нам потрібні», а:- Ось ваша роль у стабілізації,- Ось на вас ми спираємося,- Ось чому ваша робота критична.
Дати видимість майбутнього. Навіть мінімальна і конкретна:- що зміниться найближчі 3 місяці,- що точно лишиться стабільним,- що компанія не буде робити.
Зняти надмірні навантаження з ключових спеціалістів. Таланти не повинні бути страхувальною сіткою для всієї організації.
Створити механізми психологічної підтримки. Не формальні, а реальні:- індивідуальні розмови,- групові зустрічі,- інструменти внутрішньої стійкості.
Показати увагу до їхнього розвитку. Навіть у кризу розвиток дає сигнал - “Ми бачимо твоє майбутнє тут!”.

Компанії помиляються не тоді, коли криза приходить, а тоді, коли вони припускають, що її переживуть ті самі люди, які допомагали їм зростати до кризи. Таланти не йдуть через кризу, таланти йдуть через байдужість, мовчання, хаос і ілюзію, що “вони все стерплять”. Роботодавець, який це розуміє, отримує перевагу, яку неможливо купити — здатність утримувати сильних людей там, де інші втрачають їх безповоротно.


Інші матеріали

Illustration

Читати >>>

Illustration

Читати >>>

Illustration

Отримали професійну цінність від нашого матеріалу?

Підписуйтесь та читайте більше цікавого та корисного про HR та менеджмент

Дякуємо за підписку!

Будемо раді стати вашим провідником до новин та цікавинок в HR

Can't send form.

Please try again later.

Отримали професійну цінність від нашого матеріалу?

Підписуйтесь та читайте більше цікавого та корисного про HR та менеджмент

Дякуємо за підписку!


Can't send form.

Please try again later.

Illustration